20 Сентября 2015 23:44
А ось який сон мені приснився нещодавно, мабуть, навіяний вашим чудовим конкурсом. Правда, можна сказати, що він трішечки дитячий, але від цього не менш захоплюючий. Сниться мені, що я ворочаюсь на ліжку, знову безуспішно намагаючись заснути. Таке відчуття, що я вже не спала цілу вічність, але, попри це, сон ніяк не приходив, і цьому ніщо не могло зарадити. Я була просто у відчаю, і ладна на все на світі, лиш би це сталося, коли раптом невідомі голоси потривожили мої роздуми. Вони звучали зовсім поряд, і страх заполонив моє серце. Голоси. Звідки? Як? Ці питання доводили мене до оціпеніння, і, затуливши свого рота рукою, щоб не піддатися паніці і не закричати, я почали дослухатися. Мені не вдалося повністю розібрати слова, але одне я почула напевне. Вони щось говорили про компас, за допомогою якого можна було знайти легендарний скарб феї сну, і який саме зараз знаходилась у їхнього капітана. Зачувши це, в моєму серці, окрім страху, заіскрилася надія поряд з здивуванням, коли я зрозуміла, що голоси лунають прямісінько з-під мого ліжка. Що ще могло зарадити моєму недугу, як не легендарний скарб феї сну, тому, зібравши всю волю в кулак, я зазирнула під ліжко. Варто було мені лиш це зробити, як кроляча нора засмоктала мене до себе всередину. Наступної миті я опинилася на борту корабля, і що ще більш дивніше – я була знову молодою. Члени п’яної в дрізки його команди спали, хто де міг, мертвим сном. Порожні пляшки рому валялися повсюди, а характерний прапор, що майорів на щоглі корабля, розвіював будь-які ілюзії. «Пірати», - йойкнуло в мене в душі. Моє серце закалатало так сильно, що здавалося, немов його стук підніме всіх на світі, але, на щастя, окрім мене цього більше ніхто не чув. Трішечки заспокоївшись і зрозумівши, що відступати нікуди, я змушена була взятися за справу. Мені вдалося непомітно прокрастися в каюту капітана і вийняти золотий компас з його руки, поки він мирно відпочивав. Потім я спустила шлюпку на воду, і почала прямувати до прилеглого острова, як почула, побачила, що на кораблі здійнявся ґвалт. Нічого було й гадати, вони помітила пропажу, і це було лиш питанням часу, коли пірати вирушать за мною в погоню. Я щосили налягла на весла, намагаючись не думати про те, що на мене чекає, якщо вони мене схоплять, але, як виявилося, у сил природи були зовсім інші плани. Розігралася страшенна буря. Почався шторм, який зайняв піратів, і який не залишив в спокою також і мене. Лише якимось чудом разом з уламками шлюпки мене викинуло на берег, і я не потонула, але потрібно було рухатись далі. Стрілка компасу показувала шлях до омріяного скарбу. Я пробиралася скрізь зарослі джунглів з гігантськими квітами, різнокольоровими деревами, кущами, травою. Я зустрічалися з летючими пантерами, биконями (кінь з бичачою головою), гігантськими птахами та безліччю інших чудернацьких тварин, деякі з яких були привітними, а інші не дуже, але в будь-якому разі я виходила сухою із води. Я подолала всі перешкоди, лиш би дістатися цілі. По крайній мірі, мені так здавалося, але далі сталося те, чого я просто не могла передбачити. Стоячи на краю прірви, я безсило дивилася вниз – в бездонну впадину, яка, здавалося, своєю глибиною здатна досягти воріт самого пекла. Я просто не знала, що робити. Компас, ніби навмисне невпинно кликав мене туди – в безодню, що в будь-який момент готова була зімкнути наді мною свої щелепи. Це було схоже не чийсь дурний жарт, ніби хтось просто насміхався наді мною, і дуже скоро жарт дійшов до свого апогею. Дикий рев, від якого кров застила в жилах, відірвав мене від роздумів. Не встигла я отямитись, як переді мною стояв він – король джунглів. Велетенський шаблезубий лев перегородив мені шлях для відступу, залишивши при цьому лише два вибору: або покірно потрапити йому в шлунок, або віддатися на поруки долі. Проклявши ту мить, коли я вв’язалась в цю авантюру, я пригнула у прірву, перш ніж хижак дістався до мене. Лев міг лише безпомічно облизуватись язиком, спостерігаючи, як моє тіло зникало у володіннях безодні. Я теж вже змирилася зі своїм кінцем, коли побачили, як хмари почали ущільнюватись навколо мене, і перетворилися в матрац, котрий підхопив мене. Він був такий м’який, такий приємний, що я просто не могла йому противитись. Мої очі стулилися, і я заснула сном немовляти. Мені вдалося знайти свій скарб, і наступної миті, прокинувшись, я опинилася в реальності. Шкода, що матрац не перенісся зі мною, але, можливо, це саме той день, коли мрії здійснюються))) . В будь-якому разі дякую за ваш прекрасний конкурс, і всім удачі.
место занял Александр Абулов и он получает в подарок стильный матрас (http://vk.cc/48iG7h) от нашего магазина!
место занял Дмитрий Ослопов и он получает сертификат нашего магазина в размере 1 000 грн.
место занял Андрюха Dezex, он получает сертификат нашего магазина в размере 1 000 грн.
